Після нашої Перемоги я зроблю все те, що не могла собі дозволити під час війни: піду нарешті у відпустку і буду з чистою совістю кілька днів нічого не робити. Буду читати книги – не про кризовий менеджмент та «антикрихкість», а художню літературу.
Я уявляю собі світ після Перемоги, де є тільки я, чудові книги, кава і нікого більше поруч на кілька днів.
Україна, яку я бачу після Перемоги – це згуртована, сильна, незалежна, готова до інтенсивної відбудови та бурхливого економічного зросту країна. І, звісно, абсолютною нетолерантна до корупції.
Що наближає українців до перемоги? Наша згуртованість та залученість кожного українця. Доки кожен щодня донатить або волонтерить – ми непереможні.
На диво, здійснення моїх професійних мрій під час війни лише прискорилось. Окрім однієї – відкриття інноваційної наукової школи. Зараз збудовано вже чотири поверхи майбутньої школи, і за рік після Перемоги я хочу відкрити цей важливий проєкт для перших учнів.
Мені також хотілося б бачити створення якісної мережі державних і муніципальних садочків. Це один з інструментів, необхідних для зростання населення після Перемоги. Але й до війни в Києві кількість садочків була менша від потреб міста в 5 разів.
Сфери майбутнього розвитку України, у моїх очах, це ІТ, аграрний та оборонний сектор, медицина та усі креативні індустрії на кшталт дизайну, легкої промисловості, реклами тощо.
Головне, не слід забувати, що для розвитку економіки потрібно паралельно розвивати якісну систему освіти.
